Відновлення втрачених зубів за допомогою імплантів є однією з найуспішніших серед відновлювальних процедур в стоматології. У 98% випадків імплантація зубів проходить без будь-яких побічних реакцій і ускладнень. І тільки в 1-2% можуть виникнути проблеми.

Хірург-імплантолог клініки Порцелян Поділ — Ярослав Павленко, розповідає, чому відбувається відторгнення імплантів, і як не потрапити в зону ризику.

В яких випадках бувають ускладнення після імплантації

Ускладнення після операції — рідкісна практика. Однак, уникнути на 100% їх не можна. Розглянемо основні проблеми:

• Неадекватна оцінка загального стану здоров'я пацієнта. Загострення хронічних захворювань організму, виникнення гострих захворювань, значне зниження імунітету - все це може призвести до ускладнень.


• Невірний аналіз стану зони імплантації — кісткової тканини, ясен, сусідніх зубів.


• Неякісне виконання операції лікарем. Від професіоналізму та досвіду лікаря залежить приживлення, функціональність і тривалість служби конструкції.

Ускладнення з вини пацієнта може виникати в таких випадках:

• Недотримання рекомендацій лікаря.


• Погана гігієна та догляд за порожниною рота.


• Раннє навантаження на виріб.


• Приховування інформації про захворювання організму.


• Шкідлива звичка — паління.

Не приживлення імплантів: причини, діагностика та профілактика

Причини розділимо на пов'язані з проведенням самої процедури імплантації, і пов'язані із загальним станом здоров'я пацієнта.

У першому випадку, проблеми пов'язані, як правило, з неправильною оцінкою стану кісткової тканини — її обсягу, вибір неправильного положення імпланта в зубному ряді.

Правило 2,5 мм / 3,5 мм
Відстань між імплантом і сусіднім зубом не повинна бути менше 2,5 мм, а між двома імплантами 3,5 мм. Також вестибулярно (щочно) не повинна бути менше 1,5-2 мм кісткової тканини.

Щоб правильно розрахувати всі дані для установки імпланта, необхідне віртуальне планування.

У Porcelain ми слідуємо світовим протоколам — заздалегідь виконавши комп'ютерну томографію, плануємо розміщення імплантів в кістці на 3D проекції черепа. Таким чином, ще до початку самой̆ операції уникаємо помилок і ускладнень.

Другий момент, який може викликати ускладнення — перегрів кістки. А саме використання тупого свердла, недотримання протоколу свердління, відсутність правильного охолодження в процесі.

Тому хірургу-імплантологу важливо не економити на хірургічних інструментах, працювати з використанням спеціальних імплантологічних диспенсерів, та зі збільшенням. Само собою, важлива і злагоджена командна робота — з одним або краще двома асистентами.

Наявність гнійно-запального вогнища поряд з майбутнім імплантом, так само ставить під ризик його інтеграцію.

Системи імплантів

Ми знаємо, що імпланти виготовляють з титану, і як правило це конусоподібний штифт із різьбленням. Однак, чи всі імпланти однакові?

На практиці, дуже важливо, яку систему імплантів використовує лікар, а також його конструкція. Ми зараз говоримо про всілякі підробки та "аналоги", а також деякі бюджетні імплантаційні системи.

При низькій якості обробки титанового сплаву, неопрацьованому дизайні, його атоми мігрують в навколишню кісткову тканину, викликаючи її фіброзне переродження (ураження кісткової тканини). Згодом, стало ясно, що в таких випадках, імпланти досить швидко відторгаються.

Яке в даному випадку є рішення?
Використовувати тільки продукцію перевірених на ринку компаній — лідерів галузі, які проводять довготривалі лабораторні та клінічні дослідження та інвестують великі кошти в розробку нових продуктів.

Наприклад, провідна компанія Straumann (Швейцарія) співпрацює з більш ніж 150 університетами, а надійність їх імплантатів підтверджено більш ніж 3000 наукових досліджень.

Відсутність повної інформації про стан здоров'я пацієнта

Не повний збір анамнезу у пацієнта часто призводить до того, що лікар не знає про наявність серйозного захворювання у пацієнта, особливо в старшому віці, і це може призвести до ускладнень.

Паління та імплантація зубів

Розглянемо ситуацію, коли на успішність імплантації впливає стан здоров'я пацієнта та його шкідливі звички. Одна з таких звичок - паління. Не секрет, що паління шкідливе, і швидше за все Ваш стоматолог вже радив кинути палити. Давайте розберемося, чому це важливо.

1. Нікотин і його побічні продукти дуже сильно впливають на периферичні кровоносні судини, розташовані в слизовій оболонці порожнини рота і поверхневих шарах кістки. Нікотин викликає тривалий спазм цих судин, що призводить до уповільнення швидкості кровотоку і як наслідок — до зниження надходження кисню і поживних речовин в тканини. І це, в свою чергу, призводить до порушення приживлення імпланта в кістці.


2. Паління знижує функцію слинних залоз і призводить до хронічної сухості слизової оболонки порожнини рота. У свою чергу, це не тільки погіршує загоєння ясен, але і сприяє прискореному розвитку патогенних бактерій, що є причиною розвитку периімплантиту (запалення ясен навколо імпланта, що часто закінчується його відторгненням).


3. Вдихання гарячого диму фактично веде до опіку тканин порожнини рота, що супроводжується гіперкератозом (ороговінням) слизової оболонки порожнини рота та уповільнення в ній відновних процесів. Це призводить до уповільнення загоєння ясен та збільшує ризик розвитку периімплантита.

Дослідження в порівнянні поведінки імплантатів у курців і пацієнтів що не палять показало, що паління збільшує темп втрати кісткової тканини навколо шийки імпланта додатково по 0,16 мм/рік. Це не так багато, але потрібно враховувати, що процес втрати кістки навколо шийки імпланта протікає в нормі і без паління. Таким чином, паління прискорить цей процес і збільшить його ще на 0,16 мм/рік.

Ще трохи цифр для наочності:

• Пацієнт курить до 5 сигарет на день — низкий ризик не приживлення


• 5-10 сигарет на день — середній ризик


• 10-20 сигарет на день — високий ризик


• При палінні більше 20 сигарет на день — імплантація не проводиться!

Системні захворювання організму

Високий ризик не приживлення імплантів існує при таких захворюваннях:

• Онкозахворювання та проведення хіміотерапії


• Захворювання щитовидної і паращитовидної залоз — важкі форми гіпер- та гіпотиреозу, гіпер- та гіпопаратиреоз


• Захворювання крові і порушення кровотворної функції: лейкози, таласемія, лімфогранулематоз, гемолітичні анемії


• Захворювання кісткової системи, що перешкоджають нормальному перебігу регенерації кісткової тканини:: остеопороз, вроджена остеопатія, остеонекроз. дисплазії


• Деякі захворювання слизової оболонки порожнини рота: хронічний рецидивуючий афтозний стоматит, червоний вовчак, пухирчатка, синдром Шегрена


• Сахарний діабет 1 типу.

Хто ще потрапляє до зони ризику?

Пацієнти, що приймають бісфосфонати (лікування остеопорозу у жінок в період менопаузи).

Так само слід зазначити, що у пацієнтів з агресивними формами генералізованих пародонтитів (пародонтальний синдром) є високій ризик швидкої втрати встановлених імплантів. Причина тому — агресивна мікрофлора і постійна наявність запального компонента, які зведуть нанівець всі зусилля лікаря.

Важлива і якісна щоденна гігієна. Пацієнти з низьким рівнем гігієни, так само потрапляють в зону ризику.

Сподіваюся, ця стаття допоможе Вам правильно підійти до процесу імплантації. Завжди раді допомогти Вам повернути здоров'я і красу посмішки.
До зустрічі в Порцелян!

Автор: 

Павленко Ярослав Ігорович

Лікар-куратор, хірургія, імплантологія