Виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня

Сучасні ендодонтичні протоколи розроблені в такий спосіб, щоб уникнути ускладнень після лікування каналів. Але є ряд випадків, коли за підсумком ми бачимо, що пломбувальний матеріал вийшов за верхівку кореня зуба. Ендодонтист клініки Porcelain на Лук'янівці Андрій Колоша розповів, чому так відбувається, чи це небезпечно, а також поділився випадками зі своєї практики.

Чому матеріал виходить за межі каналу?

Лікування кореневих каналів складний і кропіткий процес, що включає кілька етапів роботи лікаря. Наприкінці лікування ми завжди робимо локальний рентген для контролю якості пломбування. Цей же знімок ми порівнюватимемо через 6 місяців, 1 рік та 2 роки для визначення результату лікування та швидкості загоєння запального процесу, якщо такий був.

Саме на контрольному рентгені можна помітити, що частина пломбувального матеріалу вийшла за межі зуба, тобто в кістку. Чому так відбувається? Спочатку можна подумати, що це помилка при пломбуванні кореневих каналів, але це не зовсім так. У стоматологічній практиці це називається: ненавмисне виведення пломбувального матеріалу.

Для пломбування каналів зуба використовується гуттаперча та силлер. Якщо про гуттаперчу ви вже могли чути, то про силлер знають менше. Це цемент для пломбування, який забезпечує герметичне з'єднання гуттаперчі зі стінками кореня зуба. Ненавмисно виведеним матеріалом є саме силлер, який у момент внесення в канал знаходиться у рідкому стані. Коли він доходить до верхівки кореня зуба, його завдання затекти у всі мікровідгалуження каналу. Тому силлер іноді затікає і в апікальний отвір, через який нерв з'єднується з пульпою зуба.

Звідси можна зробити висновок: пломбувальний матеріал у яснах не є нормою, але це і не помилка лікаря. 

У стоматологічній практиці це називається: ненавмисне виведення пломбувального матеріалу.

Що робити, якщо пломба вийшла за верхівку кореня зуба

Насамперед не потрібно панікувати. Лікар порадить вам спостерігати за зубом. У разі відсутності яскраво виражених больових відчуттів потрібно зробити контрольний рентген через 6 місяців. У разі гострого дискомфорту — записатися на контрольний огляд та дотримуватися рекомендацій лікаря.

Чим загрожує пломбувальний матеріал у кістці?

Це питання залишається темою для обговорення стоматологів вже багато років. Але точну відповідь змогли дати стоматологи-науковці. Згідно з дослідженнями опублікованими в 2015 році докторами Domenico Ricucci, Isabela N. Rôças, Flávio R.F. Alves, Simona Loghin, José F. Siqueira Jr., виведення пломбувального матеріалу за верхівку зуба істотно не впливає ні на процес загоєння запального вогнища, ні на організм в цілому. Існує менше 5% ускладнень у таких зубах. Зазвичай, викликані вони супутньою інфекцією, і не пов'язані з пломбувальним матеріалом.

Чи розсмоктується пломбувальний матеріал?

Усі цементи для пломбування каналів мають певний відсоток розчинності. У зв'язку з цим, зайвий матеріал швидше за все розчиниться, але це залежатиме від його кількості, складу та від особливостей організму. У когось він зникне через рік, у когось через 3, а у когось залишиться назавжди.

Наші спостереження за виведенням матеріалу за верхівку кореня

1 випадок

Зріз комп'ютерної томограми до лікування. Бачимо великий періодонтит на обох коренях нижнього моляра.

Поряд прицільний рентген у день пломбування, за верхівками обох коренів рясне виведення пломбувального матеріалу.

Зріз комп'ютерної томограми через 1 рік після пломбування. Повне загоєння запальних вогнищ із регенерацією кісткової тканини. Як бачимо, виведений силлер зменшився в обсязі.

Лікар: Колоша Андрій

2 випадок

Зріз комп'ютерної томограми, на якому бачимо періодонтит із великою зоною ураження.

Зріз комп'ютерної томографії через 6 місяців після пломбування. Незважаючи на наявність виведеного силлера, бачимо майже повне загоєння запального процесу. Ще через рік очікуємо на повну кісткову регенерацію.

Лікар: Колоша Андрій

Лікування при виведенні пломбувального матеріалу за верхівку кореня 

У більшості випадків, ніякого лікування не потрібно, тільки контроль та спостереження.
Якщо через рік і більше на контрольному знімку видно, що загоєння не відбулося, може знадобитися повторне лікування. У такому разі процедуру проводять вже методом апікальної хірургії.

Показаннями до хірургічного лікування є такі випадки:

1. Пломбувальний матеріал у нижньощелепному каналі;


2. Наявність значної кількості матеріалу в гайморовій пазусі, що є причиною загострення одонтогенного гаймориту;


3. Виражена больова реакція, що зберігається протягом 14 днів при виведенні невеликої кількості матеріалу за верхівку кореня зуба;


4. За наявності стороннього тіла в м'яких тканинах.

На завершення, хочу наголосити на важливості кількох рекомендацій. Якщо ви проходили лікування кореневих каналів, не забудьте через півроку дійти до свого ендодонтиста і проконтролювати результат лікування та темпи загоєння. Комп'ютерна томографія допоможе переконатися, що у вас немає прихованих запальних процесів, які досить часто протікають безсимптомно. Не пропускайте контрольні огляди стоматолога та професійну гігієну.

Будьте здорові!

Автор:

Колоша Андрій Олегович

ендодонтія