Зубні імпланти

Встановлення імплантів – це можливість відновити втрачений зуб, не зачіпаючи сусідні зуби. Їх використовують як корні для окремих коронок.

Зуб – це складна структура, яку можуть руйнувати різні захворювання. Найпоширеніші з них – карієс і його ускладнення, хвороби пародонта. Наразі розроблені цілі комплекси профілактичних і лікувальних заходів для попередження таких станів, а лікарі роблять максимум для того, щоб зберегти пацієнту його власні зуби, проте іноді їх видалення буває неминучим. У цьому випадку встановлення зубних імплантів може стати одним із способів вирішення проблеми відсутності одного або декількох зубів.

Важливо відновити цілісність зубного ряду якомога швидше. І справа не тільки в естетичному питанні. Хоча відсутність можливості повноцінно посміхатися, рання поява зморшок, втрата чіткості овалу обличчя та западання щік теж доставляють чимало неприємностей, особливо жінкам.

Втрата зуба може порушити й фізіологічні процеси, про які не замислюються 90 % людей, як то травлення. У ротовій порожнині відбувається механічна обробка їжі та формування харчової грудки, а це важливий перший етап травлення. Крім того, можуть зміщуватися та руйнуватися сусідні зуби, деформуватися щелепа. Це призведе до того, що поставити зубний імплант буде набагато складніше. 

Показання до імплантації

Сучасне протезування з опорою на імпланти можливе практично у всіх випадках, незалежно від місця розташування або протяжності дефекту зубного ряду.

Стоматологічна імплантація показана у разі:

• - відсутності одного або декількох зубів;
• - включених і кінцевих дефектів зубного ряду;
• - повної відсутності зубів.

Особливо імплантати зубів необхідні у тих випадках, коли немає умов для якісного кріплення повних або часткових протезів, а також у разі непереносимості матеріалів, з яких виготовляють знімні протези.

Протипоказання до встановлення імплантів

Як і інші хірургічні втручання, стоматологічна імплантація має ряд протипоказань. Вони поділяються на абсолютні та відносні. До перших належать важкі хронічні захворювання: туберкульоз, хвороби кісткової системи, при яких уповільнене відновлення кісток, нервової та серцево-судинної систем із недостатністю кровообігу, а також онкозахворювання.

До відносних належать стоматологічні захворювання, як то: стоматити, пародонтит, неправильний прикус, хвороби скронево-нижньощелепного суглоба, бруксизм, передракові стани слизової порожнини рота, а також патологія щитоподібної залози, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет тощо.

Небажаним є встановлення імплантатів і в разі незадовільної гігієни порожнини рота – це прямий шлях до інфікування імпланту, навколишніх тканин і розвитку періімплантіта з подальшим відторгненням.

Ускладнення при імплантації

Ускладнення діляться за часом виникнення:

• - під час оперативного втручання: травмування прилеглих слизових і кісткових структур, кровотечі;
• - на ранніх строках: запалення навколишніх тканин, для профілактики яких призначають протизапальні та антибактеріальні засоби, набряк, біль, кровотечі, дискомфорт;
• - у віддалені строки після закінчення протезування: ускладнення пов’язані з фіксацією коронки та її деформацією, запалення слизової, формування кишень.

Спеціалісти у стоматологічних клініках Києва та інших міст України слідкують за розвитком дентальної імплантології та вживають усіх заходів для попередження ускладнень, однак багато що залежить і від самого пацієнта.

Види імплантації

Імплантати розрізняють за матеріалом виготовлення. Це може бути титан, золото, цирконій, кераміка, скловуглець тощо. Найпоширеніший з них – це титан. За формою існують пластинкові, гвинтові, циліндричні, трубчасті імпланти. Більшість із них мають пористе покриття, яке сприяє його механічному утриманню у кістці щелепи та біосумісності з нею.

Методики імплантації бувають:

• - одноетапна – в цьому випадку імплантат розміщується в кістковому ложі, його голівка виступає в порожнину рота, а протезування починається відразу після операції;
• - двоетапна – в ложі розміщується тільки коренева частина, слизова над нею ушивається, протезування починається через 2-4-6 місяців (на нижній щелепі раніше) після приживлення;
• - одномоментна – відразу після видалення зуба імплант вводиться в альвеолярну лунку;
• - відтермінована – проводиться через 2 і більше місяців після видалення зуба, коли кістка повністю перебудувалася.

Вартість зубного імпланту визначається багатьма факторами: кількістю кісткової тканини в місці встановлення імпланту і необхідністю виконання додаткових процедур з її відновлення або нарощування, станом ясен, індивідуальними особливостями, технологією.

Ціни на зубні імпланти обговорюються з доктором після первинного стоматологічного обстеження з урахуванням кількості зубів, які потрібно відновити.

Догляд за імплантами такий самий, як і за природними зубами. Потрібна ретельна гігієна порожнини рота для попередження інфікування та запалення. Один раз на 6 місяців рекомендується професійне чищення.

Головне – не затягувати з імплантацією, і ваші здоров’я та посмішка будуть у безпеці.