Синус-ліфтинг

Синус-ліфтинг – це найпоширеніший різновид кісткової пластики в хірургічній стоматології, нарощування кісткової тканини в бічних відділах верхньої щелепи, в гайморових пазухах (синусах). Для пацієнтів з атрофією кісткової тканини синус-ліфтинг є обов’язковою складовою підготовки до імплантації зубів, створює об'єм, висоту кісткової тканини та умови для успішного приживлення імплантатів. Хірурги стоматологічної клініки Porcelain у Києві проводять різні види синус-ліфтинга, за показами.

Причини атрофії кісткової тканини

Атрофію (зменшення об’єму кісткової тканини щелепи, висоти та/або ширини альвеолярного відростку) можуть спричиняти:

• - травматичне видалення зубів з пошкодженням альвеолярної лунки;
• - тривала відсутність зубів – резорбція, тобто поступове розсмоктування, руйнування кісткової тканини починається вже в перші тижні після видалення;
• - нерівномірний розподіл жувального навантаження (переважно на альвеолярні відростки) при носінні знімних протезів;
• - хронічні запальні процеси, що пригнічують, уповільнюють процес регенерації кісткової тканини;
• - порушення процесів відновлення кісткової тканини внаслідок травм щелепи;
• - остеопороз (низька щільність кісткової тканини).

Щоб зубний імплант інтегрувався, успішно прижився та міг використовуватись для подальшого протезування, висота кісткової тканини має бути не менше 9-10 мм. На нижній щелепі кісткова тканина щільна, її резорбція відбувається повільно, кісткова пластика перед імплантацією зазвичай не потрібна. У бічних відділах верхньої щелепи щільність кістки значно нижча, після видалення молярів, премолярів (кутніх та бокових зубів) без одномоментної імплантації відбувається її стрімка втрата, а дно гайморової пазухи опускається. Щоб створити умови для приживлення імпланта в ділянці гайморової пазухи, попередньо виконується односторонній чи двосторонній синус-ліфтинг.

Види синус-ліфтингу

Залежно від інтервалу між видаленням зуба та проведенням синус-ліфтинга він класифікується як негайний (одномоментний), відтермінований (через 3-6 місяців) та пізній (через 6-12 місяців та більше). Операція може виконуватись з відкритим чи закритим доступом, кожна методика має свої показання:

• - закритий синус-ліфтинг виконується при помірній резорбції кісткової тканини (висота не менше 4-5 мм). Це малотравматична операція, доступ виконується через альвеолярну лунку – хірург готує отвір для встановлення імпланту, крізь який вже вносить кістковий матеріал. Зазвичай виконується одномоментна імплантація;
• - відкритий синус-ліфтинг проводиться, коли втрачений значний об’єм кісткової тканини, її висота менше 4 мм. Це більш травматична операція, доступ виконується збоку, хірург розтинає ясна, окістя, відкидає клапоть та формує у боковій стінці щелепи віконце для введення остеопластичного матеріалу між мембраною Шнайдера та дном гайморової пазухи, перед накладанням швів закриває його мембраною. Імплантація зазвичай проводиться на наступному етапі, але при висоті власної кістки не менше 3 мм можливе одномоментне встановлення імпланту.

Показання до синус-ліфтингу

Основне показання до синус-ліфтингу – недостатній для імплантації зубів об’єм кісткової тканини у бічних відділах верхньої щелепи (за результатами КТ висота менша 8-9 мм). 

Протипоказання до процедури

Синус-ліфтинг має загальні для будь-яких хірургічних втручань протипоказання та обмеження – декомпенсовані системні захворювання, хвороби крові, онкологічні, серцево-судинні захворювання.

Тимчасові протипоказання:

• - гострий синусит, риніт (нежить);
• - запальні процеси ротової порожнини;
• - аденоїди, носові поліпи;
• - гострі інфекції, підвищення температури;
• - вагітність, період лактації.

При остеопорозі, імунних патологіях та онкології потрібна ретельніша підготовка, остаточне рішення приймає лікар після оцінки ризиків.

Діагностика та підготовка до процедури

Для виявлення можливих протипоказань та підвищення успішності синус-ліфтингу обов’язково проводиться комплексна діагностика та попередня підготовка:

• - консультація хірурга-імплантолога, огляд, збір анамнезу, планування імплантації;
• - комп’ютерна томографія верхньої щелепи;
• - консультації отоларинголога, інших лікарів-стоматологів, за показаннями – інших спеціалістів (ендокринолога, імунолога) для виявлення можливих протипоказань, обмежень;
• - загальний та біохімічний аналізи крові, коагулограма, аналізи на інфекції;
• - за потреби – лікування ЛОР-патологій, захворювань зубів та пародонту, корекція ендокринних розладів тощо;
• - професійна гігієна, зняття зубного каменя (за наявності);
• - консультація анестезіолога;
• - максимально можлива мінімізація куріння (рекомендується утримуватись від нього протягом 3-4 тижнів до та після операції);
• - утримання від вживання алкоголю протягом тижня перед операцією;
• - якщо пацієнт приймає препарати для профілактики тромбоутворення, потрібно узгодити з лікуючим лікарем можливість їх тимчасового скасування (для профілактики кровотечі);
• - хірург може рекомендувати прийом антибактеріальних, антигістамінних препаратів для профілактики інфекції та зменшення післяопераційних набряків.

Реабілітаційний період і рекомендації після операції

Після припинення дії анестезії може відчуватися біль, з’являється набряк, можливе утворення гематоми (синця). Перші 2-3 дні набряк збільшується, приблизно з 5-го дня починає спадати, помірна набряклість і синець можуть триматися до 7-10 днів. В цей період з операційної рани разом з прозорим ексудатом можуть виходити та потрапляти до рота, носа поодинокі часточки остеопластичного матеріалу. Орієнтовний термін загоєння та відновлення м’яких тканин після закритого синус-ліфтингу – 1 тиждень, після відкритого – до 2-3 тижнів. Подальша імплантація зубів можлива після повного приживлення остеопластичного матеріалу та формування кістки, залежно від ступеня резорбції, об’єму та типу матеріалу, індивідуальних особливостей організму цей процес може тривати від 3-4 до 8-10 місяців.

В період реабілітації необхідно дотримуватись таких правил:

• - прикладати лід для зменшення набряку;
• - приймати нестероїдні протизапальні та антибіотики, призначені лікарем;
• - протягом 1 доби не чистити зуби, потім до повного загоєння використовувати м’яку щітку;
• - не торкатися швів щіткою, пальцями, язиком;
• - не висякувати, а обережно очищати ніс, уникати чхання та кашлю;
• - заборонено пити через трубочку, грати на духових інструментах, надувати повітряні кульки тощо;
• - обмежити фізичні навантаження, не перенапружуватись;
• - до повного загоєння не вживати гарячу, гостру, солону, кислу їжу, мінімізувати жувальні навантаження;
• - утримуватись від куріння, вживання алкоголю;
• - протягом 3-4 тижнів утримуватись від авіаперельотів, відвідування бані, сауни, дайвінгу;
• - негайно звертатись до лікаря при появі ознак відторгнення кісткового матеріалу або інших ускладнень.

Можливі ускладнення та ризики

Синус-ліфтинг потенційно небезпечний такими ускладненнями, наслідками:

• - перфорація мембрани Шнайдера (використання ріжучого та свердлячого інструменту з обережністю , м'який підйом мембрани атравматичним інструментом дозволяє цього уникнути);
• - інфікування та запалення зони втручання або гайморової пазухи;
• - зсув кісткового матеріалу, мембрани, що його прикриває;
• - розходження швів, вихід кісткової маси.

Якщо синус-ліфтинг виконує досвідчений хірург, ризик ускладнень внаслідок його помилок мінімальний. Але вони можуть розвинутись пізніше через занесення інфекції пацієнтом, травмування операційної ділянки, перенапруження. Тому дуже важливо виконувати всі рекомендації лікаря та не порушувати обмеження, що діють в період реабілітації.

Також існує ризик неприживлення через реакцію імунної системи. Зменшити його дозволяє ретельна передопераційна діагностика та індивідуальний підбір матеріалу.