Лікування гінгівіту

Гінгівіт – це легка форма запалення ясен, що супроводжується їх набряком, почервонінням та кровоточивістю. Без своєчасного лікування гінгівіт може ускладнюватись приєднанням інфекції чи переходити в тяжчі захворювання, що загрожують втратою зубів через ослаблення їх зв’язку з оточуючими тканинами. Пройти діагностику, лікування гінгівіту та профілактику його ускладнень у Києві пропонує клініка стоматології Porcelain.

Симптоми гінгівіту

Гінгівіт ясен проявляється такими симптомами:

• - почервоніння та набряк ясен;
• - кровоточивість при чищенні, під час їжі;
• - підвищена чутливість ясен до перепадів температур, дотику;
• - неприємний запах з роту (галітоз).

Навіть якщо гінгівіт не спричиняє відчутного дискомфорту, зі зверненням до лікаря краще не зволікати, щоб уникнути ускладнень.

Гострий початок запального процесу з підвищенням температури, збільшенням лімфовузлів, загальним нездужанням, різким болем і вираженим почервонінням ясен, інтенсивною слинотечею – імовірні ознаки особливої форми, гострого некротично виразкового гінгівіту. Він спричинений аномально швидким розмноженням умовно-патогенних бактерій, стрімко прогресує, призводить до некрозу тканин міжзубних сосочків. При появі таких симптомів звернутися до лікаря потрібно негайно.

Класифікація гінгівіту

За особливостями перебігу гінгівіт може бути гострим і хронічним:

• - гострий гінгівіт проявляється вираженими симптомами;
• - хронічний гінгівіт може мати тривалий перебіг без помітних симптомів, поза загостренням не спричиняє вираженого дискомфорту, іноді стоматолог випадково виявляє його під час профілактичного огляду. При періодичних загостреннях симптоми подібні до проявів гострого гінгівіту.

Основні клінічні форми гінгівіту:

• - катаральний – найпоширеніша форма з набряком та помірною кровоточивістю ясен;
• - гіпертрофічний (гіперпластичний) – з розростанням тканини ясен, що починають затуляти коронку зуба;
• - атрофічний, навпаки, супроводжується зменшенням об’єму ясен, рецесією, оголенням шийок зубів;
• - десквамативний – з інтенсивним почервонінням і злущуванням верхнього шару слизової ясен;
• - виразковий – з утворенням виразок, що спричиняють інтенсивну кровоточивість та біль.

Причини та фактори розвитку гінгівіту

Основна причина виникнення гінгівіту – утворення на поверхні зубів відкладень (бляшок, зубного каменя), що подразнюють ясна та є сприятливим середовищем для розмноження бактерій – збудників запального процесу.

Інші, менш поширені причини:

• - вірусні та грибкові інфекції (герпес, кандидоз);
• - патології кровотворної та кровоносної системи, лейкоз.

Додаткові фактори ризику розвитку гінгівіту:

• - гормональні зміни – пубертатний період (можливий розвиток гіпертрофічного гінгівіту), вагітність, менопауза (фактор ризику десквамативного гінгівіту);
• - порушення прикусу;
• - порушення носового дихання;
• - подразнення, травмування ясен пломбами, протезами чи ортодонтичними конструкціями;
• - травми слизової рота іншого походження;
• - неповноцінне харчування, дефіцит вітаміну С;
• - цукровий діабет;
• - інтоксикація важкими металами;
• - вплив деяких медикаментів;
• - куріння;
• - зниження імунітету при інфекційних хворобах, імунодефіцитні стани;
• - стрес, депресія;
• - системні захворювання, що супроводжуються змінами складу слини.

Діагностика гінгівіту у стоматолога

Основні складові діагностики гінгівіту:

• - Огляд ротової порожнини – стоматолог звертає увагу на колір і щільність ясен, їх положення, обсяг тканин, наявність зубного каменя.
• - Вимірювання глибини проміжку між яснами та зубом тонким зондом. Утворення пародонтальних кишень глибиною понад 3 мм – ознака вже не гінгігвіту, а пародонтиту. 
• - Якщо результати зондування вказують на розвиток пародонтиту, додатково лікар призначає рентген для оцінки ступеня деструкції кісткової тканини альвеолярних відростків.

В домашніх умовах відрізнити гінгівіт від легкої форми пародонтиту неможливо – набір зовнішніх ознак і суб’єктивних симптомів у них практично однаковий.

Лікування гінгівіту у дорослих

Основні методи лікування гінгівіту:

• - видалення зубного каменя (якщо він є основною причиною запалення);
• - при інфекційних гінгівітах – місцева симптоматична та етіотропна терапія (полоскання, аплікації мазей, розсмоктування пастилок);
• - при гіпертрофічній формі – висічення надлишкових тканин під місцевим знеболенням;
• - додатково – місцева терапія, спрямована на профілактику вторинної інфекції (антисептики), пришвидшення регенерації тканин;
• - за показаннями (виражений набряк, больовий синдром, бактеріальні ускладнення) – системна терапія антигістамінними, протизапальними, антибактеріальними препаратами, гормональна терапія (якщо гінгівіт пов’язаний з гормональними змінами).

Тривалість та вартість лікування залежить від форми. Курс лікування гострого катарального гінгівіту зазвичай триває 1-2 тижні, при інших формах, хронічному перебігу чи розвитку ускладнень може знадобитися значно триваліше лікування.

Лікування гінгівіту під час вагітності

Під час вагітності відбувається гормональна перебудова, що є додатковим фактором ризику розвитку гінгівіту. Ситуація погіршується, якщо жінка через токсикоз і нудоту недостатньо ретельно чистить зуби. Відкладати лікування до пологів не можна, бо гінгівіт буде прогресувати та негативно впливати на плід. Основні методи безпечного лікування гінгівіту у вагітних – професійна чистка зубів (зняття відкладень) і полоскання ротової порожнини. Також лікар розробляє індивідуальні рекомендації з гігієни ротової порожнини, які дозволять уникнути посилення нудоти під час чищення зубів.

Чи варто лікувати гінгівіт у домашніх умовах?

Обов’язковою складовою лікування гінгівіту є ретельна гігієна ротової порожнини в домашніх умовах. Також після професійного лікування в стоматологічній клініці варто робити полоскання, ванночки, аплікації мазей – це допоможе зняти запалення та пришвидшити відновлення нормальної структури ясен. Але ці заходи лише доповнюють зняття зубного каменя чи хірургічне лікування, показане при деяких формах гінгівіту, але не замінюють їх. У рідкісних випадках, коли гінгівіт спричинений не відкладеннями на зубах, а герпесвірусною чи грибковою інфекцією, можливе лікування в домашніх умовах, але попередньо необхідно звернутись до лікаря для постановки точного діагнозу.

При підвищенні температури, утворенні на слизовій рота виразок самолікування неприпустиме, без своєчасної кваліфікованої допомоги можуть розвинутись небезпечні ускладнення.

Профілактика гінгівіту

Головна складова профілактики гінгівіту – ретельна гігієна ротової порожнини, запобігання утворенню твердих відкладень:

• - чистити зуби двічі на день до відчуття гладкості на всіх поверхнях зубів;
• - здійснювати вертикальні рухи щіткою від ясен до верхівки зуба, очищати всі поверхні зубів;
• - очищати міжзубні проміжки за допомогою йоржику, нитки чи іригатора;
• - мінімум двічі на рік проходити професійне чищення зубів у стоматологічній клініці.

Також рекомендується:

• - зміцнювати імунітет;
• - оберігати тканини порожнини рота від пошкоджень;
• - за показаннями пройти корекцію прикусу;
• - якщо пломби, зубні протези, брекети тощо подразнюють ясна, звернутись до стоматолога по допомогу;
• - відмовитись від куріння;
• - повноцінно харчуватися, збагачувати раціон вітаміном С;
• - вчасно звертатися до ендокринолога (гінеколога) при ознаках гормонального дисбалансу.